Політтехнолог: Зеленський ігнорує санкції щодо Януковича. Не хоче стати наступним

10

Зеленський ігнорує санкції щодо Януковича. Не хоче стати наступним

У Європейському Союзі розглядають можливість зняти санкції з Олександра Януковича, сина позбавленого звання президента Віктора Януковича. А також з колишнього першого віцепрем'єра та ексголови Національного банку Сергія Арбузова, з колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка та з ексміністра освіти Дмитра Табачника.

Наша політична система за останні 2 роки не змінилася докорінно. Суть її полягає в тому, що ніхто не відповідає за свої дії ні доки при владі, ні після того, як її позбавляється. І в цьому випадку керівництво країни не хоче створювати прецедент. Для чого владі створювати собі проблеми на майбутнє? Сьогодні Януковичу санкції, завтра – комусь іншому. Янукович в Україні зараз не актуальний. Він сюди вже точно не повернеться, пише заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, для Gazeta.ua, інформує UAINFO.org.

З іншого боку – це питання грошей. Багато людей із оточення Януковича в останні роки повернулися в Україну й активно діють. У них є фінанси й можливості. У багатьох є рахунки на Заході, завдяки чому можуть вирішувати питання в Україні. А наші правоохоронні органи – точно не взірець чесності. Там примітивна корупція. Якщо навіть не закривають справи, то протягують їх. Лобістів у них вистачає в правоохоронній і суддівській системах. Тому мене ця ситуація не дивує.

Читайте також: Янукович мав гонорар за книжку, а тепер "слуги" виграють у лотерею – Віктор Чумак

Службі безпеки до доказів для санкцій по Януковичу нема діла. Вони замовляють вбивство один одного. Ця структура так само пронизана корупцією, як і всі правоохоронні органи.

Санкції проти Януковича – це проблема Зеленського. Добре, що у нас хоч змінність влади є. Цим від Росії відрізняємось. А все інше дуже схоже. Усе просякнуте корупцією. Фінансові схеми часів Януковича діяли і діють зараз. Президент, можливо, це розуміє. У нього був шанс на початку, коли мав 73 відсотки підтримки населення, коли привів свій парламент. Тоді йому треба було діяти дуже швидко. Як мінімум, демонополізувати економіку і зробити крок до того, щоб олігархи не вирішували свої питання за допомогою влади. Зараз це роблять дуже відверто.

Але президент цього не зробив. І став тепер заручником ситуації. Жодне голосування не може провести, бо частина його депутатів відійшла до Коломойського, частина – до іншого олігарха. І голосують не так, як хоче Зеленський, а як бажають ті, хто їм платить гроші у конвертах. Зеленський змушений домовлятися, шукати компроміс. Наприклад, щодо призначення Вітренка. Це питання для нього важливіше, ніж проблема з санкціями проти позаминулої влади.

На цей момент не бачу, щоб наша політична еліта дійшла до якоїсь згоди, що треба починати боротися з корупцією. Усі хочуть боротися зі злочинами попередників, але зберігаючи для себе вільне поле для корупції, поки самі при владі. Багато хто саме через доступ до безкарної корупції бореться за владу для себе в майбутньому. Так було протягом всіх років незалежності.

Читайте також: Реформы в Украине тормозит отсутствие борьбы с тотальной коррупцией – экс-председатель Европарламента

Розраховую лише на зовнішні фактори. Тобто, що на певному етапі нам американці скажуть: обирайте між державністю і корупцією. Бо подолання вами корупції – це національна безпека, підтримка Заходу і взагалі існування. Але поки ми все робимо для того, щоб під час наступного загострення з росіянами країна просто розвалилася. Бо більше не знайдеться достатньо людей, готових вмирати на фронті за те, щоб якийсь олігарх далі продовжував красти.

Якщо американці дійсно хочуть бачити Україну блокпостом від Росії, то їм доведеться попередньо підчистити тут корупційні процеси. У нас насправді досі є непогані шанси. Поки достатньо буде, якщо політичні гравці домовляться про певні правила. Взагалі не красти, нікому і ніскільки – це нереальна вимога. Але запровадити певні правила, певні обмеження, "червоні лінії" — отут і до отаких обсягів можете собі гребти, але поза цим – в жодному випадку. Олігархи ж (і влада) домовитися самостійно ніяк не можуть. Тому необхідне втручання зовнішнього чинника. Прикрутити фінансові крани, запровадити санкції. І от таким інструментами вже буде реально змусити наш політичний клас вести себе більш по-європейськи і думати про майбутнє, а не лише набивати кишені грошима, поки є можливість.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube