Focus: Переговори з Путіним не принесуть мир в Україну, це ілюзія

9

Focus: Переговори з Путіним не принесуть мир в Україну, це ілюзія

Німеччиною блукає привид під назвою «рішення війни через переговори». Ця мантра спирається на те, що вже давно втрачене — на верховенство закону. Але Владімір Путін не хоче брати участі в серйозних переговорах. Він віддає накази вести війну далі. І «друзі миру» нічого з цим не можуть вдіяти.

Про це в своїй статті пише головний редактор онлайн-підрозділу видання Focus Ульріх Райтц, додаючи, що федеральний президент ФРН Франк Вальтер Штайнмаєр був останнім в країні, що гучно заявив, що «кожна війна закінчується за столом переговорів». Але можна точно сказати, що це не так. Це міф, повідомляє ZN.UA, інформує UAINFO.org.

«Слово «переговори» асоціюється з досягненням балансу, справедливості й миру. Але це помилкове враження. По-перше, війни зазвичай закінчуються не переговорами. А по-друге, переговори не обов’язково приносять мир», — пише Райтц.

Для прикладу він пропонує розглянути досвід Польщі. В часи Другої світової війни спочатку вона стала жертвою пакту між Адольфом Гітлером і Йосипом Сталіним, які знищили країну. А згодом Польща стала жертвою Сталіна і західних союзників. На переговорах в Ялті радянський диктатор наполягав, щоб польська держава відійшла під владу його імперії. Американці і британці погодилися з цим під час переговорів у Потсдамі в 1945 році.

Читайте також: The Economist: Як Україні перемогти у довгій війні з Росією?

Польща втратила майже половину своєї території. Як жертва війни. Ці втрати були компенсовані за рахунок Німеччини. В результаті «розширення на захід» сотні тисяч німців були виселені. І не лише тому, що Сталін хотів, щоб деякі країни були етнічно гомогенними. Західні союзники погоджувалися з ним, всупереч правам людини. Тож замість верховенства закону свою роль зіграла жорстока сила факту. Переможець у війні визначає суть перемоги включно з ціною миру. Не буває рівнозначних компенсацій з боку рівнозначних сторін. Тому ані Росія, ані Україна зараз не зацікавлені в переговорах.

Путін віддав наказ продовжувати війну. Україна ж вирішила, що буде й далі оборонятися проти російської агресії. Західні індустріалізовані країни пообіцяли, що будуть допомагати Україні. Іншими словами, простору для переговорів немає. Якщо Путін погодиться на переговори, він не може бути впевнений, що йому дозволять захопити Донбас в ході цього процесу. Якщо Володимир Зеленський погодиться на діалог, він так само не може бути впевнений, що поверне контроль над окупованим росіянами регіоном. Якщо Захід піде на переговори, йому доведеться бути готовим до того, що Путін спробує виставити ціну за вступ Швеції і Фінляндії в НАТО.

Мир не почнеться, коли гармати замовкнуть

Це буде перемир’я, а не мир. І якщо хтось і продемонстрував можливості гібридної війни, то це Росія з її «зеленими чоловічками» на Донбасі й кібератаками проти західних державних органів, зокрема німецького Бундестагу. Тому поки тривають бої, ні Росія, ні Україна, ні Захід не будуть зацікавлені у переговорах. Саме тому всі відкриті листи від «друзів миру» не мають сенсу. Тому що вони вимагають мир за будь-яку ціну, який можливий лише за умови, якщо Захід припинить постачати зброю Україні. Таким чином, все зводиться до капітуляції.

У відкритих листах з закликами до такого миру свою позицію виправдовують загрозою «ескалації», яка виходить за межі свободи України. Адже все людство може загинути через спалах ядерної війни між Москвою і Заходом. Однак, головний редактор Focus наголошує, що сам підхід такого мислення помилковий.

«Якщо страх перед ядерною війною має таке визначальне значення, тоді НАТО потрібно негайно саморозпуститися, а також порадити країнам Балтії, Польщі, Румунії, Угорщині і Східній Німеччині мирно повернутися під владу імперії Путіна», — пише Райтц, додаючи, що навіть так ніякого миру не буде. Вдасться лише уникнути застосування військової сили.

Читайте також: Назар Приходько: Друга фаза широкомасштабної війни завершена. Що ми маємо?

Такий стан речей директор Німецького товариства з закордонної політики Крістіан Мьоллінг назвав «безладом без війни». Це підводить до ще одного неприємного висновку: мир не може бути цивільним, він вимагає сильної армії. У світі, в якому існує ревізіоніст і імперіаліст Путін, прагнення досягти миру без зброї наївне або й взагалі небезпечне.

Так звані «друзі мир» люблять робити посилання на німецьку історію. Але вони забувають про дві важливі речі. Німеччина стала вільною від Гітлера і мирною завдяки тисячам солдатам армії союзників, які померли в боях Другої світової війни. Мьоллінг зауважує, що сьогодні люди більше зосереджені на тому, щоб не дозволити власним країнам стати порушниками миру, ніж на боротьбі з Путіним, який вже став реальним порушником.

Війни можуть закінчуватися і без переговорів

Насильство не обов’язково шкідливе, воно може бути навіть необхідним. Як не дивно, але міжнародний закон теж так вважає. Війни можуть закінчуватися і без мирних переговорів чи капітуляції. Бойова рішучість і мужність оборони можуть змусити агресора піти з поля битви. Сторона, яка атакує, може зазнати надто великих втрат, щоб продовжувати війну. Росіяни, так само як і американці, британці, французи, і, звісно ж, німці мали такий досвід в минулому.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube