Чи готова Україна підтримати Тайвань?

7

Тайвань

Сьогодні Україні слід рішучіше підтримувати ті країни, які без вагань підтримують нас у війні з росією та надають свою підтримку

Візит спікера палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань на початку серпня 2022 року підняв рівень напруги у американо-китайських взаєминах до максимуму. Тисячі користувачів по всьому світу спостерігали за пересуванням літака Пелосі по Південно-Східній Азії, очікуючи її візит до Тайбею, столиці Тайваню. На заваді цьому візиту не стали підняті китайські винищувачі, активне пересування систем протиповітряної оборони та артилерії на материку через Тайванську протоку. Наступного дня, після зустрічі з лідеркою Тайваню Цай Ін Вень та запевнень у підтримці США демократії на острові, Пелосі покинула Тайбей, пише у своєму блозі на НВ історик, викладач, дослідник новітньої історії України та Холодної війни, доктор філософії, автор книги про історію Антибільшовицького блоку народів Григорій Рій, інформує UAINFO.org.

Загострення конфліктних ситуацій навколо Тайваню між КНР та США тривають уже понад півстоліття. Історія нараховує три кризи щодо Тайванської протоки:

Перша криза 1954−55 років — тоді комуністичний Китай намагався не допустити підписання договору про оборону між США та Тайванем, після того, як Чан Кайші, лідер опозиційної до Комуністичної партії Китаю (КПК) партії Гоміндан, визнав свою поразку в Громадянській війні та покинув із своїми прибічниками материк і перебрався на Тайвань.

Друга криза 1958 року — розпочалася із артобстрілу КНР двох островів у Тайванській протоці (Цзіньмень та островів Мацзу), що не були захищені американо-китайським договором;

Третя криза 1995−96 років — має найбільше паралелей із недавніми подіями. У 1995 році президент Тайваню Лі Денхуей хотів відвідати Корнелльський університет в США. Резолюція Конгресу підтримала візит, на що КНР відповіли військовими навчаннями у протоці та звинуватили США у відході від one China policy (політики єдиного Китаю).

Читайте також: Як запобігти війні між Америкою та Китаєм через Тайвань – The Economist

Цілком ймовірно, за оптимістичними оцінками, анонсовані відразу після візиту Пелосі китайські військові навчання навколо Тайваню та недавні повідомлення щодо порушення повітряного простору острова можуть отримати своє продовження у черговій четвертій кризі щодо Тайванської протоки.

В іншому випадку експерти припускають неминучість військового зіткнення між КНР та США.

Існує, принаймні, декілька рис зростання напруги в Тихоокеанському регіоні.

По-перше, КНР щороку збільшує свій військовий потенціал і намагається отримати нові військові бази в Тихому океані.

По-друге, Сі Цзіньпінь, якщо восени 2022 року отримає підтримку КПК, втретє стане на чолі країни, чого не вдавалося зробити його попередникам, посилить свій авторитарний вплив у країні. Байден уже неодноразово заявляв, що саме Сі та КНР прагнуть до ревізіонізму існуючої системи міжнародних відносин і посилення свого впливу на глобальному рівні, а НАТО у своїй оновленій стратегічній концепції 2022 року, поряд із росією, визнає КНР загрозою для глобальної безпеки.

По-третє, лідер КНР, як і лідер росії, розуміють, що питання «повернення» територій має свій часовий ліміт. Як у випадку з Україною, путін розпочав війну, щоб в процесі формування окремої української ідентичності у майбутньому не втратити вплив свого імперського наративу на населення країни зовсім, так і Цзіньпінь розуміє, що 24-мільйонне населення острова все більше ідентифікує себе з незалежним Тайванем, а не материковим Китаєм, як це було ще декілька десятиліть тому.

Важко спрогнозувати, чи настане пряме військове зіткнення між КНР та США у найближчі місяці чи роки. Важливо, що комуністичний уряд Китаю надав перевагу реакційним діям на візит Пелосі, на противагу ескалаційним. Це дає підстави стверджувати, що основним для Сі Цзіньпіня залишається збереження своєї влади восени, а початок прямих воєнних дій, як це показала Україна, може перерости у довготривалу війну із неочікуваними наслідками для агресора.

Читайте також: У Китаї заявили, що не виключають застосування сили для "приєднання" Тайваню

КНР не була готова до такої швидкої та рішучої міжнародної реакції на початок військових дій армії рф в Україні та формування коаліції на підтримку нашої країни на чолі США.

Так само, схоже, що рівень взаємодопомоги та підтримки між рф та КНР поки не є доконаним фактом. КНР послідовно підтримує позицію рф на засіданнях ООН, закликає до діалогу обидві сторони, бере участь у спільних військових навчаннях, повторює пропагандистські твердження про вину НАТО, як релікт Холодної війни, але поряд з цим виступає за територіальну цілісність України та не надає, побоюючись можливих санкцій, військової допомоги армії рф. Поки позиція КНР є двозначною.

Натомість президентка Тайваню засудила російську агресію, уряд країни приєднався до санкцій проти росії та погодився надати допомогу. Крім того, тайванці створили спеціальну комісію, яка слідкує за розвитком російсько-української війни та пробує визначити можливі наслідки для Тайваню. Відомо також про декількох волонтерів з острова, що прибули в Україну. Для військових Тайваню мають стати прикладом дії наших військових, як приклад злагоджених дій малими формуваннями проти переважних сил противника.

Отже, для нашої держави у зовнішньополітичній перспективі потрібно визначити позицію відносно можливого конфлікту у Тихому океані. Поки в Україні немає офіційних представництв Тайваню, та і загалом Китайська республіка визнана лише 14 країнами. Натомість неофіційні торгово-економічні представництва відкриті у багатьох країнах, уряди яких притримуються принципу визнання «єдиного Китаю». Минулого року Литва дозволила відкрити офіційне представництво Тайваню у Вільнюсі, що без сумніву викликало негативну реакцію збоку Пекіна.

Наша держава має також історичні приклади україно-тайванської співпраці. По завершенні першої кризи щодо Тайванської протоки (1954−1955 років) в рамках співпраці між антикомуністичними організаціями Європи та Азії Тайбей відвідав президент Антибольшовицького Блоку Народів (АБН) Ярослав Стецько. У процесі спілкування зі схожою антикомуністичною структурою на Тайвані — Азійською Народною Антикомуністичною Лігою (Asian People Anticommunist League — APACL) він зустрівся з лідером Тайваню Чан Кайші. Було домовлено про відкриття дипломатичної місії організації АБН на Тайбеї та подальшу співпрацю. Офіс місії існував з 1957 до початку 1960-х років, а представництво АБН постійно було присутнє на засіданнях APACL та Світової антикомуністичної ліги, що часто проходили на острові.

Сьогодні ж Україні слід рішучіше підтримувати ті країни, які без вагань підтримують нас у війні з росією та надають свою підтримку.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube