Більшість енергетичних даних приховано через війну. Як це може зашкодити Україні?

2

Разом із введенням воєнного стану з публічного доступу зникла велика кількість раніше доступних даних. Що не так з цим рішенням?

З початком війни уряд та інші розпорядники даних практично одразу обмежили доступ до реєстрів, Портал відкритих даних взагалі «вимкнули», а з сайтів держорганів видалили майже всю статистику та все, що, на думку держслужбовців, хоч якось може бути використане проти України, пише для НВ Менеджер напрямку відкритих даних DiXi Group Андрій Білоус, інформує UAINFO.org.

Доступ закрили практично до всього, що в умовах необхідності діяти максимально швидко — абсолютно точно було правильним рішенням. Втім, стан невизначеності минув, ситуація з евакуацією персоналу врегульована, основні процеси більш-менш адаптували під нові реалії. А отже, зараз можна і треба переглянути державну політику щодо публічного доступу до даних в цілому і у сфері енергетики зокрема. Поточна ситуація із тотальним закриттям даних вже не виглядає такою обгрунтованою з точки зору державної безпеки, більше того — є шкідливою для бізнесу та громадськості.

Енергетика генерує чи не найбільше статистики, якщо порівняти з іншими сферами економіки. Із введенням воєнного стану через повномасштабне вторгнення росії, розпорядники закрили доступ або припинили оновлення 60% інформації про роботу енергетичного сектору України. Ще до 15% або суттєво обмежили доступ, або оновлення даних очікується лише наприкінці року і поки невідомо, чи будуть вони оновлені. Про це свідчить аналіз сервісу Energy Map, що надає доступ до всіх публічних даних про енергетику у машиночитному форматі.

Як саме дані зникли із публічного простору?

Під «скорочення» потрапила інформація про зовнішню торгівлю, виробництво, використання та запаси енергоресурсів, інформація про "зелену" генерацію, субсидії (кількість отримувачів та розмір нарахованих виплат). Це саме ті дані, що мають високу частоту оновлення (раз на місяць або частіше) та становлять високу цінність для аналізу і лише 7,5% з них продовжують оновлюватися.

Читайте також: Богдан Данилишин назвав причини стрибка курсу долара

Також з відкритого доступу забрали щоквартальні моніторингові звіти про енергоринки та річні звіти від енергетичного Регулятора (НКРЕКП), які були джерелом великої кількості інформації щодо стану та розвитку ринків газу та електроенергії, розміру тарифів, а також даних щодо розвитку мереж — електричних, газових, теплових — та багато іншої цінної інформації. Оператор системи передачі електроенергії «Укренерго» «закрив» звіти з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей та десятирічні плани розвитку системи передачі, які, серед іншого, були цінним джерелом даних про перспективний розвиток електроенергетики.

Інфографіка: Energy Map

*до категорії «інше» відносяться дані, що оновлюються не в повному обсязі або інформація про їх оновлення відсутня

Цікавим фактом є те, що закриття даних від початку введення обмежень не було всеохопним. Наприклад, ні на секунду не припинялась публікація детальних даних про внутрішньодобовий (ВДР) та «на добу наперед» (РДН) ринків електроенергії від ДП «Оператор ринку». Практика показала, що це не спричинило негативних наслідків, а навпаки — учасники ринку мали хоча б якісь орієнтири. Водночас, НЕК «Укренерго» припинив публікацію даних про інші сегменти ринку електроенергії — двосторонніх договорів (загальні обсяги реалізації) та балансуючого ринку, — які за своєю суттю такі самі, як і дані по ВДР та РДН.

Інший нелогічний випадок — коли оператор підземних газових сховищ «Укртрансгаз» закрив дані про обсяги газу з ПСГ, але водночас ці ж дані в агрегованому вигляді доступні на європейській платформі операторів підземних газових сховищ AGSI+. Є й інші ресурси, де можна знайти інформацію, що в Україні є закритою. Це платформа прозорості європейської мережі операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E, європейська енергетична біржа EEX, Євростат. Такі портали є цілком відкриті.

Також абсолютно незрозумілим з точки зору доцільності було рішення окремих розпорядників повністю видалити дані з відкритого доступу. Унаслідок цього користувачі втратили доступ і до історичних даних, що теж мають свою цінність. При цьому, через сервіс веб-архівування їх все одно можливо отримати.

Читайте також: Мораторій до кінця війни: Рада "заморозила" тарифи на газ, опалення і гарячу воду

Фактично, тепер вся історична статистика у доступі лише на сайті сервісу Energy Map. Близько половини завантажень даних із сервісу від початку військового вторгнення рф припало саме на дані, які розпорядники повністю видалили зі своїх офіційних веб-сайтів.

Більше того, від окремих посадовців та держслужбовців вже зараз можна почути тези, що не варто було розкривати стільки даних, бо висока прозорість ніби-то шкодить країні.

Як підтверджує щорічне дослідження «Індекс прозорості енергетики», Україна стабільно крок за кроком покращувала доступ до інформації та якості оприлюднення даних у сферах енергетики. Прозорість — одна ключових передумов інвестиційної привабливості країни, досягнення кращої економічної ефективності, а також протидії корупції, яка насправді чи не найбільше шкодить Україні.

Публікацію яких даних потрібно повернути?

Ситуацію з оприлюдненням даних цілком реально збалансувати так, щоб не нашкодити і в той же час не втратити досягнення з прозорості, які ми мали до початку війни. Це інструмент для роботи великої кількості користувачів — бізнесу, інвесторів, аналітиків, журналістів, іноземних партнерів, громадськості, — що дозволяє краще аналізувати ринки, шукати корупцію, вивчати зміни у поведінці споживачів після законодавчих змін та багато іншого.

Абсолютно точно є сенс повернути доступ до інформації, актуальної станом на початок вторгнення. Ворог і так її має, а якщо не має, то отримати з веб-архіву — не проблема.

Повністю слід відновити доступ до актуальної ринкової статистики та даних про споживання і виробництво. Ворог і без цих даних має «банк цілей» енергетичної інфраструктури. Знову ж таки, ворог знає як порушити ланцюги постачання, а ринкова статистика лише відобразить цей вплив і не є першопричиною, тож її приховування немає сенсу, а навпаки — шкодить роботі учасників ринків. Зайвим підтвердженням цього є кейс із збереженням публікації даних по РДН та ВДР, яка не припинялась.

Варто розглянути і варіант із адаптацією до нинішній умов. Найкращим варіантом є публікація «свіжих» даних у такому ж вигляді, що і до вторгнення, але із часовою затримкою. Тобто, наприклад, дані за травень публікуються аж в липні. Також можна публікувати дані із «укрупненими» показниками, без зайвої деталізації.

Натомість, якщо залишити нинішній варіант хаотичного закриття інформації, — це загрожує не одним і не двома кроками назад у питанні доступу до інформації, при чому не тільки у сфері енергетики.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube